Сучасна медіапедагогіка стає об’єднувальною ланкою для формування не тільки методичних, тактичних порад, а й сприяти створенню стратегії для розробки нових підходів до інтеграції. Окремі вправи, активності слугують певним підґрунтям для розвитку навичок та отримання знань.
Саме про базові елементи, які в подальшому дають розвиток критичному мисленню у аудиторії, ми говорили на третьому вебінарі з обміну досвідом щодо інтеграції інфомедійної грамотності у предмети, а саме у педагогіку та медіапедагогіку.Захід відбувся 26 травня 2020 року та зібрав 36 представників з різних закладів вищої освіти та інститутів підвищення кваліфікації, які є учасниками проєкту.

Модератором виступила Олена Тараненко, менеджерка з розбудови потенціалу проєкту. Вона наголосила, що стратегія та завдання проєкту пов’язані з напрямом інтеграції, особливо через ідею подвійних імплементаторів: «Медіапедагогіка об’єднує усіх без виключення, створює певну синергію однодумців, які керуються базовими речами, але кожен специфікується у своєму напрямку».

Інсайти від учасників:

Світлана Ізбаш (Мелітополь, Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького)

«Головне у педагогічному дизайні – це спрямовувати свої дії на навчальні потреби усіх, хто бере участь у процесі навчання, через ефективне представлення вмісту і заохочення до взаємодії. Важливе саме заохочення до взаємодії. Моє знайомство з медіапедагогікою почалося 2 роки тому, коли я пройшла тренінги від Академії української преси. І з того часу у мене виникла ідея розробити курс «Медіапедагогіка». Він вже ось 2 роки впроваджується у Мелітопольському державному педагогічному університеті. Спочатку ми втілили цю ідею як сертифікаційну освітню програму, а в цьому році це вже маємо окремий курс за вибором» Детальніше можна прочитати у пості Світлани на фейсбуці>>>

Максим Запорожченко (Миколаїв, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти)

«Медіапедагогіка і медіаосвіта загалом на Миколаївщині з’явилася у 2006 році. Одна з обласних шкіл-інтернатів тоді брала участь у конкурсі «Інформаційний бум». Посіли перше місце, поїхали до Києва і тоді почали розробки власних матеріалів. У нас в інституті сформувалася така певна ідеологія, що за кожним методистом закріплена і має працювати творча група з певної проблеми. Моя творча група має назву «Від медіаексперименту до практики: робота з медіаконтентом на уроці та в позаурочній діяльності». І ми саме розглядаємо проблему правильної інтеграції медіаконтенту з урахуванням психолого-педагогічних засад для того, щоб цей контент сприймався адекватно дітьми і вчителями у тому числі».

Анна Федосова (Миколаїв, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти)

«Робота нашого інституту, можна сказати, загалом спрямована на медіаграмотність і створення такого інформаційного поля наших вчителів, щоб вони дійсно виходили за межі, за рамки так званої інформаційної бульбашки і були більш компетентними, вчилися і навчалися впродовж життя і вчили цього дітей».

Марина Ячменик (Суми, Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка)

«Підготовка робочої програми навчальної дисципліни «Медіаграмотність та критичне мислення майбутніх учителів-словесників» іде в проєкті з використанням того досвіду викладання, який у нас вже є. Спочатку ми її реалізовували на першому курсі для того, щоб підвищити мотивацію, інтегрувати зміст інфомедійної грамотності в фахові дисципліни, групову роботу з метою позитивної мотивації до використання імплементації інфомедійної грамотності. Ми з вами щасливі люди, тому що маємо справу з АУП, з IREX, тому що це дає нам змогу розвиватися. Це дає нам змогу не приймати зміни, а творити їх, вдосконалюватися, не ігнорувати нові ідеї, не припиняти вчитися, вчити наше молоде покоління і, звичайно, розуміти відповідальність за свої вчинки, за своє кожне слово».  

Світлана Гергуль (Чернігів, Національний університет “Чернігівський колегіум” імені Т.Г.Шевченка

«Я з самого початку була виключно за те, щоб був окремий курс – «Медіаосвіта або Медіаграмотність». Взагалі, коли починалася робота ми вважали, що має бути така спеціальність «медіапедагог». І саме він має працювати з дітьми і впроваджувати медіаосвіту. Але тепер бачу переваги й інтеграції інфомедійної грамотності в предмети, загалом плідним є поєднання цих підходів саме у медіапедагогіці. Відмічу, що інтерактив допомагає відходити від традицій і від тієї складності, яку прописують, як правило, вищій освіті».

Проєкт «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність» виконується Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) за підтримки Посольств США та Великої Британії, у партнерстві з Міністерством освіти і науки України та Академією Української преси.
Матеріали сайту АУП: https://www.aup.com.ua.