Єдина Країна! Единая Страна!
 
17 | 01 | 2018
Головне меню
Методичні матеріали
Заходи
Вхід



Історія інституту

Горизонти миколаївської післядипломної педагогічної освіти

moippo75

«Не дай Вам Бог жити в епоху змін», – сказав стародавній китайський мислитель Конфуцій. Для педагога ця ситуація майже стала традиційною, звичною. Добре те, що на життя можна впливати, вносити зміни. Й останнє – доволі цікаво: ти розумієш, скільки очікувань покладає суспільство й держава на тебе! Чим же живе система післядипломної педагогічної освіти зараз?
Сьогодні Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти – це живий організм, багатофункціональний, мислячий, доволі динамічний, креативний. Події, що відбуваються в ньому: курси підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів, масові заходи з педагогами, батьками, учнями, навіть робочі наради є віддзеркаленням змін у країні.

Виконанню державних завдань сприяє оптимізована в кінці 2010 р. структура інституту, що включає роботу:

  • чотирьох кафедр (психології, педагогіки та менеджменту освіти, мовно-літературної та художньо-естетичної освіти, суспільствознавчої освіти, природничо-математичної освіти й інформаційних технологій);
  • тринадцяти науково-методичних лабораторій (практичної психології, соціальної роботи та інклюзивного навчання, менеджменту освіти, виховної роботи та захисту прав дитини, методики дошкільної і початкової освіти, методики викладання мов і літератур, методики художньо-естетичної освіти, методики суспільствознавчих дисциплін, методики природничо-математичних дисциплін, інноваційного розвитку та дистанційної освіти, моніторингу якості освіти, профільного навчання, організації навчального процесу, редагування та видавничої діяльності).

За п’ять останніх років значно зріс науковий потенціал МОІППО. Сьогодні навчальний процес на курсах підвищення кваліфікації здійснюють 8 старших викладачів, 19 кандидатів наук, 16 доцентів, 3 професори. Методичний супровід викладання базових навчальних дисциплін, реалізацію державних, регіональних програм та концепцій забезпечують  36 методистів і 13 завідувачів лабораторій. Координують діяльність 4 заступники директора з науково-педагогічної та адміністративно-господарської роботи: Бєлова Ірина Михайлівна, Півень Галина Григорівна, Завірюха Людмила Володимирівна, Нєгара Світлана Миколаївна.

Значно допомагають організації наукового, методичного та навчального процесу в інституті 33 працівники з числа допоміжного персоналу: бібліотекарі (Коваленко Л. М., Садовська В. В.), бухгалтерія  (Муха І. О. – головний бухгалтер, Чернявська С. І., Черногорець С. В., Демʼяненко І. І.), юрист (Лутіс М. Б.), економіст (Орлянська В. Л.), інженер (Приймак Д. М.), коректор (Заворотченко М. В.), секретарі (Носова В. О., Стародубець О. С.), 4 лаборанти (Панкова Л. П., Макарова Н. П., Щербакова І. О., Дудник П. О.), водії (Подлєсний М. Д., Островський В. І., Довгань С. М.), технічний персонал (Беженар В. Г., Ковтанюк С. І., Крик О. Д., Кінах Г. В., Лебідь Н. М., Меліх І. В., Мельничук Л. В., Бабич Т. М.), сторожі (Кіпер Т. В., Подлєсна А. Т., Гобжелян А. С.). Без здруженого міцного колективу загальна справа, дійсно,  програвала б.
Стрижнем діяльності Миколаївського обласного інституту післядипломної  педагогічної освіти є навчальна робота. Але ж за довгі роки роботи (історична довідка – інститути, як центри підвищення кваліфікації вчителів, з’явилися на освітянській мапі з 1939 року) він обріс багатьма іншими: науковою, методичною, організаційною, просвітницькою... Чому? Напевно, учителі як носії багатьох державних завдань та їх безпосередні виконавці ніколи й не відмовлялися від того, щоб «змінити світ на краще».

Детальніше...

Врятоване дитинство

Врятоване дитинство

(Директор дитбудинку А. В. Кравченко та його іспанські діти)

Ще й сьогодні можна почути думку про те, що Велика Вітчизняна війна 1941–1945 рр. була досить давно, тому й не варто про неї багато говорити. Краще все потихеньку забувати. Але мудрі люди радять завжди пам'ятати тих, хто пішов у вічність, дізнаватися про факти, події та людей, які залишилися серед героїчних сторінок великого літопису Миколаївської історії. Адже й досі залишається чимало тих, чиє життя стало подвигом.

Ця історія розпочалася ще в далекі довоєнні часи, 75 років тому, коли в липні 1936 року в далекій Іспанії почав свій наступ фашизм. Правителі Німеччини та Італії направили в підтримку заколотникам цілі об'єднання офіцерів, солдат, танки й літаки. Проти іспанського Народного фронту воювало близько 300 тисяч військових. 27 держав Європи підписали договір про невтручання в ці події. У цей час у столиці – Мадриді щоденно розстрілювали до 250 людей, у Барселоні – близько 150. У табори було кинуто близько 250 тисяч.

Фашистський наступ очолював 44-річний Франко Сааманде Франциско. Уряд Народного фронту виступив за незалежність держави разом із відомою журналісткою Долорес Ібаррурі. У 1939 р. вона змушена була залишити батьківщину, але все життя мужня патріотка продовжувала боротьбу: приїздила до СРСР, закликаючи всі народи об'єднуватися в інтернаціональні бригади для боротьби з фашистською навалою. Її заклик «Но пасаран!» (ісп. – «Вони не пройдуть!») знав увесь світ.

Мужній народ Іспанії постійно отримував підтримку від багатьох країн світу, у т.ч. і Радянського Союзу. Це були зброя, військові радники, медикаменти, їжа.

До бідуючої країни прибували численні добровольці з різних країн. Відвага іспанців вражала світову громадськість. Тисячі репортажів журналістів, сотні записок, нарисів, художніх творів заповнили ефір та пресу світу. У них – політичні та військові події, що хвилювали світ, протести проти фашизму, що утверджувався в країні. Про це писала й миколаївська преса.

Детальніше...

Історія інституту

У нашого інституту, як у людини, своя доля і історія. Розпочиналася вона в далекому довоєнному  1939 році. На жаль, документи тих років не збереглися, але фахівцям закладу вдалося шляхом  ретельних пошуків, спогадів старожилів, місцевої періодики визначити окремі віхи перших кроків роботи інституту.

З метою більш глибокого розуміння того складного до пошуку було залучено чимало джерел і фактів, що передували створенню молодого освітянського закладу області. Допомогу надали статті 1930 – 1940-х років, документи, що публікували Міністерства освіти СРСР та Української РСР. У вивченні враховано краєзнавчий аспект проблеми, особливості розвитку регіону, становлення освітянської доби, спрямованої на культуру, освіту та високий духовний рівень довоєнних радянських моделей.

У 1937р. з утворенням Миколаївської області, куди увійшли Херсон, Кірово (нині Кіровоград) та їхні райони,  розпочав свою роботу відділ народної освіти облвиконкому. Першим його керівником стала А.Ф. Боровська.

В регіоні на той час 1130 школах працювало понад 2 тисячі учителів. Та навчальні заклади потерпали від нестачі кваліфікованих кадрів. Освіта чекала близько 3 тисяч фахівців.

У 1938 – 1939рр. розпочали роботу 17 нових шкіл. За парти сіло майже 6 тисяч школярі.

Тривожним залишалося питання ліквідації неписьменності серед дорослого населення. І все ж Миколаївщину вважали однією з кращих 8 областей України, де спостерігався високий відсоток слухачів та учнів вечірніх шкіл.

Детальніше...

Ukrainian English German Polish Russian
Портал МОІППО
Обличчя української культури
Безкоштовні сайти для шкіл
Інформаційне середовище

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання